28 квітня – День читання великої поезії: занурення у вічність слова

Сьогодні, 28 квітня, ми з вами, шановні колеги та поціновувачі прекрасного слова, маємо чудову нагоду відзначити свято, що прийшло з далекої Америки, але знайшло щирий відгук у наших серцях – День читання великої поезії. У Сполучених Штатах, де квітень традиційно присвячений поезії, цей день, який відзначається щонайменше з 1994 року, є особливим часом вшанування мистецтва поетичного слова та геніальних творців, які подарували світові незабутні рядки.

Для нас, викладачів української мови та літератури, цей день є ще однією прекрасною нагодою нагадати про невичерпну силу поезії, її здатність проникати в найглибші куточки людської душі, будити емоції, надихати та дарувати естетичну насолоду. Велика поезія – це не просто римовані рядки, це концентрована мудрість, історія, філософія, втілена в мелодійній формі. Це голос епохи, віддзеркалення вічних істин та особистих переживань.

В Україні День читання великої поезії набуває особливого значення в контексті нашої багатої літературної спадщини. Ми маємо безліч величних поетів, чиї твори стали символом національної ідентичності, джерелом натхнення у важкі часи та невичерпним джерелом мудрості. Згадаймо лише Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка, Ліну Костенко – їхні поезії є справжніми шедеврами, що й досі вражають своєю глибиною, актуальністю та художньою майстерністю.

Як ми можемо відзначити цей день у стінах ліцею та поза ними? Варіантів безліч:

• Тематичні уроки та позакласні заходи. Присвятити частину уроку чи провести окремий захід, на якому здобувачі освіти матимуть змогу декламувати улюблені вірші великих поетів – як українських, так і світових.
• Літературні вечори. Організувати затишні вечори поезії в бібліотеці чи актовій залі, де здобувачі освіти, викладачі та всі охочі зможуть поділитися своїм розумінням і відчуттям великої поезії.
• Творчі конкурси. Запропонувати здобувачам освіти написати есе, вірші-присвяти улюбленим поетам або створити ілюстрації до їхніх творів.
• Інтерактивні читання. Використовувати сучасні технології для організації онлайн-читань, поетичних батлів або віртуальних екскурсій літературними місцями, пов’язаними з життям і творчістю великих поетів.
• Відвідування бібліотек та літературних музеїв. Заохочувати здобувачів освіти до відвідування місць, де зберігається пам’ять про наших літературних геніїв.

День читання великої поезії – це чудова нагода не лише вшанувати великих майстрів слова, але й заохотити здобувачів освіти до глибшого знайомства з поезією, розвинути естетичний смак, збагатити їхню мову та емоційний світ. Читання великих поетичних творів допомагає краще розуміти себе та світ навколо, формує ціннісні орієнтири та виховує любов до рідного слова.

Тож використаймо цей день як ще одну можливість доторкнутися до вічних істин, закарбованих у великій поезії, та передати цю любов і захоплення здобувачам освіти. Нехай магія поетичного слова наповнює наші серця та надихає на нові звершення!

 Ось кілька ідей для творчих конкурсів, присвячених Дню читання великої поезії, які заохотять здобувачів освіти до написання есе, віршів-присвят та створення ілюстрацій:

Конкурс 1: "Мій діалог з поетом" (Есе)

Тема: здобувачі освіти обирають улюбленого поета чи поетичний твір і пишуть есе, в якому розкривають:

• Чим саме їх зачепив цей поет/твір (емоційний вплив, актуальність тем, художні особливості тощо).
• Які думки та почуття виникли під час читання.
• Як вони розуміють ключові ідеї та образи твору в сучасному контексті.
• Які питання вони хотіли б поставити автору, якби мали таку можливість.
• Власні роздуми, навіяні поезією.

Критерії оцінювання:

• Глибина розуміння твору/творчості поета.
• Оригінальність думки та особиста інтерпретація.
• Логічність викладу та аргументація.
• Грамотність та стилістична вправність.

Конкурс 2: "Ода натхненню" (Вірш-присвята)

Тема: здобувачі освіти створюють власний вірш, присвячений улюбленому поету або конкретному його твору. У вірші можна:

• Висловити захоплення та вдячність творчості поета.
• Передати емоції, які викликають його вірші.
• Провести паралелі між творчістю поета та сучасністю.
• Створити власну інтерпретацію основних мотивів та образів.
• Наслідувати стиль улюбленого поета (за бажанням).

Критерії оцінювання:

• Оригінальність задуму та виконання.
• Художня цінність вірша (образність, ритм, рима – якщо є).
• Зв'язок з творчістю обраного поета/твору.
• Емоційна виразність.

Конкурс 3: "Поезія в образах" (Ілюстрація)

Тема: здобувачі освіти обирають улюблений вірш великого поета та створюють ілюстрацію, яка візуально передає його зміст, настрій або окремі образи. Це може бути:

• Малюнок (олівцем, фарбами, крейдою тощо).
• Колаж.
• Цифрова ілюстрація.
• Графічна робота.

Критерії оцінювання:

• Оригінальність та творчий підхід.
• Візуальна виразність та естетичність роботи.
• Відповідність ілюстрації змісту та настрою обраного вірша.
• Техніка виконання.

Додаткові ідеї для всіх конкурсів:

• Вікові категорії. Розділити учасників на різні вікові групи для більш справедливого оцінювання.
• Призи та заохочення. Підготувати цікаві призи для переможців та заохочувальні відзнаки для всіх учасників.
• Виставка робіт. Організувати виставку есе, віршів та ілюстрацій у школі чи бібліотеці.
• Голосування. Залучити здобувачів освіти та викладачів до голосування за найкращі роботи (можна організувати онлайн-голосування).
• Публікація. Розглянути можливість публікації найкращих робіт у ліцейній газеті, на сайті закладу освіти або в місцевих виданнях.

Ці конкурси не лише допоможуть відзначити День читання великої поезії, але й сприятимуть розвитку творчих здібностей здобувачів освіти, їхньому зацікавленню літературою та поглибленому розумінню поетичного слова. Бажаю натхнення вашим здобувачам освіти!

Есе "Нескорена душа слова: Ліна Костенко і ми"

Поезія Ліни Костенко – це не просто римовані рядки, це голос епохи, мудрість поколінь, закарбована в неповторній художній формі. Її слово – гостре, як лезо, проникливе, як погляд вічності, і водночас ніжне, як дотик материнської руки. Читаючи її вірші, відчуваєш немовби розмову з самою історією, з власною душею, з Україною.

Один із моїх улюблених поетичних творів Ліни Костенко – "Маруся Чурай". Ця поема – не лише майстерно відтворена історія легендарної співачки, а й глибокий роздум про кохання, зраду, творчість і роль митця в суспільстві. Сила Марусиного таланту, її трагічна доля, нескорена душа – все це бентежить серце читача, змушує замислитися над вічними питаннями людського буття.

Ліна Костенко вміє говорити про складне просто, а про вічне – сучасно. Її поезія сповнена глибокого патріотизму, але це не плакатний патріотизм, а любов до рідної землі, пропущена крізь призму особистих переживань та історичної пам'яті. Вона закликає нас бути гідними своєї історії, берегти свою мову,  культуру, ідентичність.

Сьогодні, коли Україна знову виборює незалежність, слово Ліни Костенко звучить особливо актуально. Її вірші надихають, підтримують дух, нагадують про незламність українського народу. Її поезія – це своєрідний оберіг, що допомагає нам зберегти людяність і віру в майбутнє.

Читаючи Ліну Костенко, ми не просто насолоджуємося красою її слова, ми вчимося мудрості, стійкості, любові до своєї землі. Її поезія – це невичерпне джерело натхнення, яке допомагає нам краще розуміти себе і світ навколо. Її голос – це голос нескореної душі України, що лунає крізь роки й покоління.

Вірш-присвята Ліні Костенко "Незгасний пломінь слова"

Ви – совість нації, нескорена струна,

Що будить душі, сіє зерна.

Ваш голос – криця, мудрість вікових,

Печаль і радість в переливах слів.

Маруся Чурай в піснях ваших живе,

І Київ древній в рядках постає.

Про вічні істини ви вмієте казать,

І душу словом вмієте торкать.

В часи тривожні, в дні лихі й сумні,

Ваш вірш – як світло у густій пітьмі.

Незгасний пломінь вашого пера

Нам віру й силу в серці розгора.

Спасибі, Ліно, за ваш дар святий,

За мудре слово, за політ крутий.

Ваш голос буде вічно в нас звучать,

На подвиги і правду надихать.

Ескіз ілюстрації до вірша Ліни Костенко "Крила"

Вірш:

А й правда, крилатим ґрунт не треба.

Землі немає, то й неба нема.

За те, хто прагне небо,— той і має.

Немає дива? Диво – це людина.

Ідея ілюстрації:

Зобразити юну дівчину (можливо, з елементами українського національного одягу, щоб підкреслити зв'язок з Україною), яка стоїть на краю обриву. Під ногами в неї – лише повітря, немає твердої землі. Її руки розведені в сторони, немов крила. Вона дивиться вгору, на безмежне блакитне небо, і на її обличчі – не страх, а радість і відчуття свободи.

Елементи:

• Дівчина. Молода, з рішучим і водночас мрійливим поглядом.
• Безодня під ногами. Символізує відсутність опори, залежності від матеріального.
• Розведені руки. Уособлюють крила, прагнення до свободи та висоти.
• Безмежне небо. Символ безмежних можливостей, духовного зростання.
• Світло. М'яке, золоте світло, що ллється згори, підкреслює оптимізм та надію.
• Можливі деталі. Легкий вітер, що розвіває волосся дівчини, окремі птахи, що ширяють у небі.

Стиль. Ліричний, символічний, з акцентом на емоційній виразності. Кольори – переважно світлі, повітряні, з контрастом між темною безоднею та ясним небом.

Сподіваюся, ці творчі роботи вам сподобаються! Це моя спроба відчути та передати глибину і красу поезії Ліни Костенко через різні форми художнього вираження.