Видатні українські перекладачі: містки між культурами

30 вересня світ відзначає Міжнародний день перекладача — професії, що об’єднує народи, збагачує культури та відкриває нові горизонти пізнання. Українська література багата на постаті, які присвятили своє життя мистецтву перекладу, даруючи нам можливість насолоджуватися світовими шедеврами рідною мовою.

Пантелеймон Куліш (1819–1897) — перший перекладач Біблії українською мовою. Його титанічна праця не лише зробила Святе Письмо доступним для українців, але й продемонструвала багатство та виразність української мови. Куліш також переклав твори Шекспіра, Гете та Байрона, закладаючи підвалини української перекладацької школи. 

Микола Зеров (1890–1937) — лідер “неокласиків”, який систематизував методику перекладу, враховуючи особливості різних мов. Він зосередився на античній літературі, переклавши українською “Енеїду” Вергілія, “Метаморфози” Овідія та “Про природу речей” Лукреція. Його діяльність сприяла глибшому розумінню класичної спадщини в Україні.  

Максим Рильський (1895–1964) — видатний поет і перекладач, який вважав переклад важливою культурною місією. Завдяки його майстерності українською заговорили “Король Лір” Шекспіра, “Мізантроп” Мольєра, поезії Гете, Гейне та багатьох інших класиків світової літератури. Рильський прагнув збагачувати українську культуру найкращими зразками світового письменства. 

Микола Лукаш (1919–1988) — геніальний лінгвіст, який володів понад 20 мовами. Його переклади “Фауста” Гете, “Дон Кіхота” Сервантеса, “Декамерона” Боккаччо та інших творів стали взірцем майстерності та глибокого розуміння оригіналу. Лукаш збагачував українську мову, вводячи в тексти маловживані слова та діалектизми, що надавало їм особливого колориту. 

Соломія Павличко (1958–1999) — літературознавиця та перекладачка, яка відкрила українському читачеві твори Вільяма Голдінга, зокрема “Володаря мух”. У 1992 році вона заснувала видавництво “Основи”, яке зосередилося на перекладах наукових та нехудожніх творів, сприяючи інтеграції української науки та культури у світовий контекст.

Завдяки самовідданій праці цих та багатьох інших перекладачів українці мають змогу долучатися до світової літературної спадщини рідною мовою. Їхній внесок не лише збагачує нашу культуру, але й сприяє взаєморозумінню між народами, будуючи міцні містки між різними світами та епохами.

З нагоди Міжнародного дня перекладача висловлюю глибоку вдячність усім, хто присвятив себе цій важливій справі, та закликаю цінувати і підтримувати їхню працю!

 ЗРОБИМО НАШЕ МІСТО ЧИСТИМ!!!

Кожна людина хоче бачити своє місто чистим та затишним. Це можливо, якщо цим займеться кожен окремо. Поліпшити вигляд нашого міста буде можливим, коли дотримання правил благоустрою порядку й чистоти мешканцями міста стане нормою.

Обличчя міста – це його чистота. Кажуть чисто не там, де прибирають, а там де не смітять, і бережно ставляться до навколишнього середовища.

Здобувачі освіти ДЗП(ПТ)О «Старокостянтинівського агарарно-промислового ліцею» не залишилися осторонь та долучилися до прибирання міста.

Отже, сподіваємося, що хороший приклад та залучення до чистоти якомога більшої кількості мешканців міста, дасть можливість зовсім по- іншому зрозуміти ставлення до благоустрою міста.

 Фільми, створені за українською літературою 🎥📖

14 вересня - День українського кіно. Українська література багата на шедеври, які надихнули режисерів на створення вражаючих кінострічок. Ось добірка найвідоміших екранізацій ⬇️

📌 «Тіні забутих предків» (1965) – за повістю Михайла Коцюбинського

Фільм Сергія Параджанова, що став легендою світового кінематографа. Це історія кохання гуцулів Івана та Марічки на тлі містичних традицій Карпат.

📌 «Захар Беркут» (1971, 2019) – за повістю Івана Франка

Розповідь про боротьбу карпатських громад проти монгольської навали. У версії 2019 року головні ролі зіграли як українські, так і голлівудські актори.

📌 «Камінний хрест» (1968) – за новелами Василя Стефаника

Трагічна історія еміграції українських селян, які змушені покинути рідну землю. Головний герой Іван Дідух, як і тисячі українців, стає заручником бідності та мрії про краще життя.

📌 «Вавилон ХХ» (1979) – за романом «Сибірські новели» Василя Земляка

Фільм показує життя українського села в буремні часи після революції. Поєднання філософії, гумору та символізму робить його унікальним для свого часу.

📌 «Пропала грамота» (1972) – за мотивами творів Миколи Гоголя

Пригодницька комедія про козака Василя, який мандрує до Петербурга, щоб передати цариці важливий документ. В основі сюжету – гоголівська містика, народний гумор і козацький дух.

📌 «Чорна рада» (2000) – за романом Пантелеймона Куліша

Історична драма про події Руїни XVII століття та боротьбу за гетьманську булаву. Крізь призму історичних подій розкривається особиста драма героїв.

📌 «Микола Джеря» (1955) – за повістю Івана Нечуя-Левицького

Фільм про кріпака, який наважується на бунт проти панської несправедливості. Це розповідь про боротьбу за гідність та свободу в умовах соціального гноблення.

📌 «Кайдашева сім’я» (1955) – за повістю Івана Нечуя-Левицького

Класична історія про життя української селянської родини та її нескінченні сварки. Гумор і драматизм переплітаються, створюючи яскраву картину народного побуту.

📌 «Тигролови» (1994) – за романом Івана Багряного

Драматична історія втечі Григорія Многогрішного з радянського концтабору. У тайзі він знаходить не лише порятунок, а й справжнє кохання.

📌 «Украдене щастя» (1984) – за драмою Івана Франка

Любовний трикутник, зрада та втрачені ілюзії – головні теми цієї історії. Жорстока доля зводить героїв у боротьбі між почуттями та обов’язком.

📌 «Гетьман» (2015) – за мотивами творів про Богдана Хмельницького

Фільм про особисте життя та політичну діяльність Хмельницького. Історична реконструкція, що відкриває маловідомі сторінки життя гетьмана.

📌 «Поводир» (2014) – частково натхненний романом «Сліпий музикант» Володимира Короленка

Фільм розповідає про хлопчика-американця, який стає поводирем сліпого кобзаря в часи репресій 1930-х. Це про силу мистецтва, виживання та історичну правду.

📌 «Маруся Чурай» (2004, вистава-екранізація) – за романом Ліни Костенко

Історія легендарної народної співачки та її трагічного кохання. Вірші Костенко оживають у цьому сценічному дійстві, передаючи атмосферу козацької доби.

🎬 Чи бачили ви ці фільми? Які з них вразили найбільше? Діліться враженнями в коментарях! ⬇️

 8 вересня – Міжнародний день грамотності: сила слова і знань

Щороку 8 вересня світ відзначає Міжнародний день грамотності, який започаткував ЮНЕСКО у 1966 році. Це не просто дата в календарі, а нагадування про те, що вміння читати, писати та критично мислити – це ключі до особистого розвитку, успіху й розбудови суспільства.

📖 Грамотність як основа прогресу

Здавалося б, у ХХІ столітті неграмотність мала б залишитися у минулому, проте за даними ЮНЕСКО, у світі досі понад 770 мільйонів дорослих не вміють читати й писати. Грамотність – це не лише про знання літер і слів, а й про здатність аналізувати інформацію, протистояти маніпуляціям та будувати власну думку.

📚 Роль української мови в розвитку грамотності

Володіння рідною мовою – це фундамент особистості. Саме грамотна українська мова допомагає нам виражати думки, дискутувати, творити й зберігати свою ідентичність. Велике значення у формуванні культури мовлення мають твори класиків, які навчають точності висловлювання та глибокого розуміння тексту.

 Як покращити свою грамотність?

✅ Читати якісну літературу (класичну, сучасну, публіцистику).

✅ Вивчати правила правопису та збагачувати словниковий запас.

✅ Писати власні тексти (замітки, есе, щоденник).

✅ Використовувати онлайн-ресурси для перевірки грамотності.

📌 Пам’ятаймо: грамотність – це не тільки особистий ресурс, а й внесок у розвиток культури та освіти нації. Тож читаймо, пишімо, вдосконалюймося – і нехай наша мова звучить правильно, красиво та впевнено!

Сьогодні, 2 вересня 2024 року, ми зібралися в стінах рідного Старокостянтинівського аграрно-промислового ліцею, щоб урочисто відзначити початок нового навчального року. Перший дзвоник пролунав,оголосивши  відкриття цікавої подорожі у світ знань.

Для першокурсників цей день особливий – це перший крок у доросле життя. Ми, викладачі, обіцяємо зробити все можливе, щоб цей навчальний рік став для них незабутнім і продуктивним.

А для випускників початок нового навчального року – це нові виклики та можливості. Перед вами відкриваються нові горизонти, і ми віримо, що кожен з вас досягне успіху в обраній справі.

      Перший дзвоник – це 

• Новий початок. Можливість  поставити цілі й досягти нових вершин.
• Надія. Ми віримо, що цей навчальний рік буде плідним і результативним.
• Відповідальність. Ми розуміємо, що на нас покладена велика відповідальність – виховати достойних громадян України.
• Радість. Ми радіємо кожному новому дню, проведеному в колі учнів і колег.

Шановні учні!

Нехай цей навчальний рік буде для вас насиченим і цікавим. Не бійтеся ставити перед собою амбітні цілі й досягати їх. Пам'ятайте, що знання – це найцінніший скарб, який ніхто не зможе у вас відібрати.

Шановні колеги!

Бажаю нам усім успішного навчального року. Нехай наша спільна праця принесе плоди й зробить учнів гідними громадянами України.